Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були. Агатон |
Багато правил не є правими, бо не випробувані судом розуму. Соломон |
Багато хто дружить з багатими, та не з кращими. Фірім |
Багато хто звичку має не князям годити, а їх маєтностям. Клімій |
Багатство природне – це достаток хліба і води, одежі простої, а хто зайвого бажає достатку, той душу свою мучить. Філон |
Бадьорий дух, а плоть немічна. Аристотель |
Батьки посеред божественного єства і людського перебувають, торкаються обох. Людського роду, бо створені і знов зотліють, а божественного, бо народили і небуттєве до буття привели. І як Бог до тварі, так і батьки до чада, бо мов Бог несущим існування подарував, також ці силі його |
Батьківська доброчесність – для дітей чудовий приклад. Демокріт |
Безчестя стерпіти – велично й могутньо, а як слави набути прагнеш, то теє величної душі потребує і значного розуму, щоби, отримавши її, не втратити. То як хочеш слави зазнати – оджени славу, а як її вишукуєш – втратиш, бо така слава – подоба слави. Діонісій |
Більше страждає катований пристрастями й совістю, як кого скривдив, ніж побитий з ранами на тілі і шматований. Піфагор |
Благі Благим споконвічно створені були, так і грішні злими. Сирах |
Благі малого закону потребують, бо не річ до закону, а закон до речі буває.
|
Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були. Геракліт |
Благочинність швидше в розумі людському вкорінена, а не з необхідності походить; не з незнання, не з пристрастей, не з облуди, а самовільно душею, що прагне, і щирістю. Діон Римський |
Блажен муж, що життя має високе, а розум сумирний. Нил |
Блаженні голодні та спраглі правди, бо вони наситяться. Євангеліє |
Блудливому дати і мерця прикрасити – однаково. Плутарх |
Бог може сотворити що схоче, людина ж та добра, яка корисне обмірковує. Аристотель |
Боже правосуддя нашим норовам уподібнюється: які вони, такі Бог подарує. Ниський |
Будь-яка істинна наука, відлучена від правди та іншої благодаті, то не наука, а лукавство. Платон |