"Сидоре, Сидоре, по дари"!, а Сидорові і не дали.– Поперли, як Сидора по дари.
|
А Бог його знає!– Господь його знає!– А я знаю?
|
Аж об поли вдарився.
|
Ані посла, ані хісна.– Нема ні хісна, ні посла.– Ні осла, ні посла.
|
Бач, невбачив та й попав.
|
Біс та й не батько — що більше знає!
|
Бог то святий знає, що з того буде.
|
Боже (Господи, Господи Боже) твоя воля (як багато і т.д.)!
|
Власне гайно — шанувавши слухи ваші– ні смердить, ні пахне.
|
Вража його мати знає!
|
Диво мотовило!– ... що по полю ходило.
|
Диво не диво, що кобила здохла; але хто дав псам знати (що зїли її).
|
Диво не решето: багато дірок, та нікуди вилізти.
|
Диво — на березині бруньки.
|
Диво, як сито, — а чудо, як решето.
|
Дивується, як сич на сову.
|
Добре баба говорила, що не буде без дива.
|
Дочекався (Грицько) гречаної паски.
|
жахається, жалкує).
|
Ждали Петра як Бога, а він у пятницю! (не все в середу Петра).
|