"Де ти лихо ходиш"? — "Тебе шукаю"!
|
"Чого ти мамо боса"?— "Так довелося"!
|
А Біг його святий знає, що він думає, гадає.
|
А вже ж тії кучері, мені надокучили.
|
А мені бугай виссав.
|
А правда наша пяна спить.
|
Аби цвіт, а маку й ніт (нема).
|
Багатий на лихо.— та на дрібні злези.
|
Багато злого, та одного.
|
Бідна моя головонько.
|
Більмо окові не шкодить, тілько око не бачить.
|
Боже мій, світе мій!
|
Великий світ, та нема де дітися.
|
Вже мені і в пеклі гірше не буде.
|
Видно на роду так написано.
|
Випити добру повну (набратись лиха).
|
Від лиха поли вріж, та втікай.
|
Всего наживеш, і Кузьму батьком назовеш.
|
Встань лихо, та не лежи.— Встань біда, не лежи (як прикидається давнє лихо).
|
Говорив би, та і слів нема; плакав би, та і сліз нема.
|