"Світи вже"!— Світи очима поза плечима! (як нічим світити).
|
А за чим? — Прислав вітчим! А де воно лежить? (шукає чогось). — На трапку! (а як хто не знає цього жарту і питає: На якому трапку? — На тому, що як натрапиш, то там і лежить!).
|
А скільки ти бабо піймала горобців? —Оце синку тільки цього піймаю, то ще девять зостанеться, щоб було десять!
|
А щоб твій батько стямився! щоб тебе, та бодай тебе!
|
А щоб ти скис!
|
або просто жартуючи, як що штучне побачить, або зовсім не штучне).
|
Аж за боки брався, (так реготав).
|
Аж кишки порвали.
|
Андрій за всіх мудрій: продав халупу, а сам уліз у ...!
|
Антін козу веде, Антонова коза не йде.— ... (або: бісова коза не йде): він її віжками, вона його ніжками; він її дугою, вона його другою; він її уздою, вона його...; ...; він її бє, а вона не йде.
|
Бабусю! — Хиба я пуп гризла, що ви зовете!
|
Бий бриндзю в діраву діжу! Махай нехай косять!
|
Вам смішки, а мені ні кришки.
|
Вам усі іграшки!
|
Верніться, та найміться — до вечера шаг заробите, (жартують, найчастіше молодь, як хто піде).
|
Вискалив зуби, як собака.
|
Вишкірив зуби, як печене пі рося.— ... як земське щеня, (земське, бо в землі живе).
|
Вишкірив зуби, як циганські діти до місяця.
|
Відозвався Олесь, та сам десь.
|
Все що хрін, то ложкою! (ніби на жарт: "що мед то ложкою").
|