Аж сорочка пополотніла.— Так злякалась, що аж сорочка полотном стала.
|
Аж у душі похолонуло.
|
Аж у животі похолонуло.
|
Білий (або: Побілів), як смерть.
|
Білий, як стіна.
|
Більше страху, як переполоху.
|
Боїться, як чорт свяченої води.
|
Боюсь і за тин вийти. І волос зівяв.— Аж волосся вяне.
|
Ви у трьох, та злякались вовка, а ми у семи, та втікали від сови.
|
Він смілий: на лежачу березу, на сам верх виліз.— Сміливий є: крізь засувку гузя-гузя (цькує).
|
Він так боїться, як заяць бубна.
|
Все можна нагородитися: лиш страх ніколи.
|
Де ви мого батька піймали?— У коморі!— Е, у коморі! ви його у степ пустіть, та й піймаєте!— Цигане, твого сина в коморі піймали!— Е в коморі!... якби то в полі та на добрім коні — то б то йому було стидно!
|
Де й ділась ведмежа натура!
|
Дзиґарі бють (страх збирає).
|
Добре того страшити, котрий ся боїть. Ляк сил додає, а переляк відіймає.
|
Догадався, та й вареники у шапку.
|
Дома лев, а на війні тхір.
|
Духу бояться. Як вогню стережеться.
|
Душа в пяти сховалась.
|