"Бов! Бов! — на московській брехні.
|
"Сідай, бабо, підвезу". "Нема часу – треба йти!"
|
"Що ваші дівчата роблять?" — "Шиють та співають" — "А мати?" — "Порють та плачуть".
|
"Щоб ти зозулі не чув"! (каже баба). "Мені і удод закує"! (відказує Москаль).
|
... Аж волосся стало сторч.
|
Kоня кують, а жаба ногу тягне.
|
А в суботу на роботу — то хай іде мама, а в неділю на музики — то вже піду сама.
|
А ви часом — не з Брехунівки?
|
А воно буває, що й вівця вовка з'їдає.
|
А дзуски!
|
А зась!
|
А мені хоч з-під нігтя виколупай!
|
А не любиш — не цілуй!
|
А ні граєш, а ні заважаєш.
|
А ні до любові, а ні до життя.
|
А ні до сака, а ні до бовта.
|
А ні нам, а ні вам.
|
А ні свячена вода не поможе!
|
А це було на Покрову, після Петра, як цвіли віники.
|
А що ви мені? – Ні сіль, ні гречка!
|