|
Образование
|
 Тривога
А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.
Пантелеймон КУЛІШ"Листи", 1856 |
Але минай людські стежки, дитино,бо там не ходить воля, — там журатягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА"Лісова пісня", 1911 |
Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь.
Григорій СКОВОРОДА"Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр. |
Бистра річка — життя моє,Широка-глибока...Плавле-тоне на тій річціДуша одинока.
Пантелеймон КУЛІШ"Родина єдина", 1862 |
Біль у душу мою закрадається вужем,відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО"Дід умер", 1962 |
Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ"Розпука", 1837 |
Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,Літа на душу накладають пута.
Іван ФРАНКО"Поет мовить", 1898 |
Гей, над дорогою стоїть верба,Дзвінкі дощові струни ловить,Все вітами хитає, наче сумно мовить:Журба, журба...Отак роки, отак без краюНа струнах Вічності перебираюЯ, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА"Квітчастий луг...", 1915 |
За що, Боже, на сім світіЯ так погибаю?Ані живу, сиротина,Ані умираю.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ"Марно вік мій...", 1865 |
І пустота безмірна, щогодинна,вже цілий світ береться осягти.Як жить мені, якщо я ще людина?Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ"Вертеп", 1968 |
І тепер я розбитеєСерце ядом гою,І не плачу, й не співаю,А вию совою.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Три літа", 1845 |
І, здається, молодомуНічого б журиться,А прийдеться молодомуЗ журби утопиться.
Народна пісня |
Коли німують людські живі душі,тоді і роси кам'яніють на зелі,а очі в молоді, немов од суші,мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА"Сонет", 1929 |
Край світу проруб. Тиша довсібіч.Усесвіт твій німує і німіє,і сонце, в душу світячи, не гріє:в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС"Стань і вдивляйся...", 1977 |
Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,і правда топиться в брехні чи не щодня...Невже і я впаду в нього і зникнубезболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 |
Листя пада, мов золото,Крок дзвенить насторожено...Я надвоє розколотий,Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК"Осінь", 1946 |
Минають дні, минають ночі,Минає літо. ШелеститьПожовкле листя, гаснуть очі,Заснули думи, серце спить,І все заснуло, і не знаю,Чи я живу, чи доживаю,Чи так по світу волочусь,Бо вже не плачу й не сміюсь...
Тарас ШЕВЧЕНКО"Минають дні, минають ночі...", 1845 |
Мряка на землю упала,Місяця ж більш не діждати!Темно й на серденьку стало...Час мені, мабуть, до хати!
Василь МОВА"На прогулянках", 1887 |
Не спиться... Знов чорнії думиОбсіли, мов галич, мене...
Михайло СТАРИЦЬКИЙ"Не спиться", 1902 |
Неси ж мене. коню, по чистому полю,Як вихор, що тутка гуляє,А чень, утечу я від лютого болю,Що серце моє розриває.
Іван ФРАНКО"Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 |
|
|
Вакансии ведущих компаний
Все вакансии
