КОЗА1
Дійові особи
Дід — у драній свиті, з
горбом (або в кожусі, вивернутому догори вовною), довгими вусами та бородою з
клоччя (або з вовни) аж до пояса. В руках ціпок.
Циган — у чорному драному капелюсі з вузькими крисами, довгій червоній сорочці,
широких штанях, жилетці, чоботях. У руках батіг.
Лікар — у чорному костюмі, в черевиках, в окулярах з дроту, в білому фартусі.
Інколи лікаря одягали у військовий костюм, у білий фартух. При боці в нього шабля.
Шаблею або дерев'яним ножем лікар ріже Козу. В руках тримає товсту книгу.
Солдат — у військовій
формі.
Парубки (тупають ногами або
палицею).
Ми не
самі ідем, ми козу
ведем.
Го-го,
коза, го-го, сіра!
Недавно з
Москви, з довгими косьми.
На горі коза з
козенятами.
Де
взявся вовчок та й на козу скок.
А вовченята — не
козенята.
Тут
коза упала, тут коза й пропала.
А ти, міхоніш,
подми козі в ніс.
Надмися, жила,
встань, козо,
жива.
Гоп-гоп-гоп, коза, гоп-гоп-гоп,
сіра!
Коза
піднялася, в ноги вклонилася
Хазяїнові аж до
пояса.
Дай,
хазяїн, нам коробку проса,
А господині аж
до долечку.
Дай
нам, ясочко, каші грудочку.
Хазяїн іде,
коробку несе,
Повная вівса, зверху ковбаса.
А в долині
вовчок з
вовченятами.
Як
прибіг вовчок, за козу чок-чок,
А вовченята — за
козенята.
Де
взявся заєць, став козу лаять:
— Ти, коза,
дурна,
нерозумная,
Ти
візьми серпок та піди в лісок.
Травички нажни,
діток накорми.
А
в тому сільці, у Борисівці,
Всі люди
стрільці.
Поховалися, розховалися,
Хочуть козу
вбить, кожу облупить,
М'ясо обрубать,
собакам віддать.
— А я тих стрільців та й не
боюся.
Тільки
боюся сивого Діда,
Що в того Діда
сива
борода.
Дід
ходить по хаті, розправляє бороду, махнув
булавою.
Д і д. Над
головою з
булавою.
Б'є
козу.
Як ударив дід
козу та по правому боку.
З лівого боку
юшка потекла.
Тут коза впала, нежива
стала.
Пада
навколішки, обнімає
Козу,
гірко
тужить.
Коза моя, козонько,
Червоная
розонько!
Лежиш
ти, не дишеш,
Тільки хвостиком колишеш.
З горки на горку
скакала,
Копиточки позбивала,
Неживою стала.
Чи немає у вас
доктора-лекаря,
Чи якогось коновала аптекаря,
Щоб моя мила
коза
На
копиточки стала?
Чути гомін у
сінях.
Вбігає
Циган.
Ц и г а н.
І шумить, і
гуде,
Циган в
хату іде.
Мимо
церкви ішов,
Огулець2 знайшов.
Люби мене,
ковалець,
Подарую огулець.
До Діда
простягає руку
Здоров, діду
Семене!
Д і д.
Здоров, здоров!
А я тебе не.
впізнав,
Ц и г а
н.
А пам'ятаєш,
діду Семене,
Як
ми на горбушці
Випивали по
восьмушці?
Д і д.
А, так це ти той
циган,
Що кіньми
торгуєш?
Ц и г а н.
А, так це ти той
дід,
Що коней
купуєш?
Після
паузи
А де ж ти,
діду, був?
Д і д.
Я був у Басані3
Та купив собі
нові сани,
Да
оце козу рогату,
Що зайшла в хату
Вона з гори на горку скакала
Копиточки
позбивала
Й
нежива стала.
Ц и г а н.
А де ж твоя
коза-дереза?
Д і д
(показує).
Оце ж
і коза.
Ц и г а н.
Хіба це коза, це
чиста манія!
Д ід (б'є
Цигана булавою).
Як тобі, Цигане, не гріх!
Краще візьми
козу за правий ріг
Та поведем на
торжок,
Може,
вторгуємо на
пиріжок.
Ц и г а н.
Ні, діду Семене,
Краще іди ти без
мене.
Д і
д.
Коли ні,
Давай гроші
мені,
Козу купи,
Кожу
облупи.
Торгуються,
б'ють по руках один одного, накриваючи
долоні
полою
свити чи краєм сорочки
Цигана.
Ц и г а н.
Давай
закурим.
Д і д.
Я табаки не курю і не
нюхаю.
Ц и г а н.
Хто не нюхає
табаки,
В того
коза не стоїть паршивої
собаки.
Д і
д.
Була не була,
давай,
А ти за
мене чхай.
Ц и г а
н.
Як так, то не
дам...
Д і д.
Кози не
продам.
Ц и г а н
(лічить на пальцях).
Один, два,
три...
Напхав Дідові
повний ніс тютюну. Дід чхає.
На
печінки!
Д і
д.
Як ти
кажеш?
Ц и г а н.
Щоб
повискакували в тебе і кози
печінки.
Д і д. (чхає
вдруге, гнівно
кричить).
Як ти
кажеш?
Ц и г а н
(ласкаво).
На
здоров'я!
Д і д.
Ось я тобі дам
своєї натерухи,
наменухи, що батько з-за границі привіз.
(Дістає з
халяви).
Ц и г а н.
Не хочу, краще я
тобі ще дам.
Д і д.
Тоді кози не
продам.
Ц и г а н.
Ну, давай
нюхнути,
За твоє
здоров'я чхнути.
Дід виймає
кисет з тютюном і дає Цигану
понюхати
Циган
понюхав, що аж у носі закрутило, часто
чхає
Ц и г а н.
Апчхи, кіз-кіз,
апчхи, кіз-кіз!
Апчхи, кіз-кіз, апчхи,
кіз-кіз!
Трясе козу і
довго чхає
Д і д.
Хіба ж так
чхають?
Так
тільки кіз
лякають.
Підводить
Цигана, бере його за
руку
А знаєш ти,
Цигане,
що Ти
мені не сват,
Я тобі не брат
Ти не купець,
А я тобі не
продавець?
Ц и г а н (до
Діда)
А
завдаток, діду
Семене?
Д і д.
Я ж
не брав,
Іди
геть від мене
Б'ються, вбігає
Солдат
С о л д а т.
Дід з Циганом
богу моляться
(Розбороняє. Циган виходить,
до Діда, показує
на Козу)
Забери
дйу, цей труп
(Дід мовчить, ще голосніше)
Забери, діду,
цей труп
Д і д.
Іди до бісового
батька,
Я не розсипав тут
круп
С о л д а т
Забери, діду,
тєло
Д і д.
Яке
дєло?
Солдат махнув
рукою, вийшов. Довга пауза. Дід
нудьгує
Охо-хо-хо-хо,
треба письмо писати,
В Москву
посилати,
Дохтора-лікаря
визивати
Входить
Лікар
Л і к а р.
Не треба мені
писем писать,
Доктора-лікаря
визивать.
Я є сам доктор, лєкар,
Київський
аптекар
3 города
Москви,
З-під
кам'яної стіни.
Кров вливаю, кров виливаю,
Нові й старі
болячки вставляю.
Позапрошлий рік,
у вівторок,
Заболів полковник.
Я його злічив,
Шаблю, медаль
получив.
Привезли й його сина з гарячки,
Я відправив його на той світ рачки.
Другого привели
на костилях,
Я
відправив на той світ його на дровнях.
Давай, старий
діду, козу вилічу,
Що в нагороду
получу?
Д і
д.
Спершу, ніж
козу лічить,
Покажи свій атестат.
А може, ти
адвокат,
Прийшов
нам туману пускать?
Скажіть, де й
коли ви вчились?
Л і к а р.
В
Пітері.
Д і д
(тихо).
Каже, що
застудився на
холодному вітері?
Л і к а р
(голосно).
В
Пітері.
Видно,
що дід оглух,
Бо
ніс його опух.
Д і
д.
Ага... в
петрівку.
Тепер
свої ліки оцініть,
Багато з мене не
візьміть.
Л і к а р.
Три рублі і три
злоти...
Приступим козу лікувать,
Козі жили
надувать.
Оглядає
Козу.
Дєд, дєд! У
кози сєм лет, как черепа
нєт.
Д і д.
Хай бог
милує...(Хоче
тікати)
Л і к а р.
Череп розбитий,
між рогами битий
Оглядає Козу.
Дєд, дєд! У
кози сєм лет, как рог
нєт.
Д і
д.
На капусті
ходила, роги
погубила.
Л і к а р.
Треба козу
різать, кожу зідрать,
М'ясо порубать,
собакам віддать.
Д і д.
Я боюсь.
Л і к а р.
Так голову
одверни, очі
зажмури.
Лікар сіпає
Козу за шкуру, пробує дерев'яним ножем
різати.
Музика
грає гопак. В ритмі гопака Коза встає на ноги,
танцює
В с і.
Вставай, коза,
вставай, сіра.
Хазяїн іде, ковбасу
несе,
Пшеничний
млинець.
На цьому
кінець.
Хазяїн хати
частує Козу, Діда,
Цигана,
Лікаря і
всіх учасників вистави.
1 Роль
Кози виконує парубок, одягнений у вивернутий кожух. В один рукав він просовує
руку, бере недовгу палицю, на яку спирається, тримаючи тіло нахиленим, палицею
тупає. На голові маска з позолоченими рогами, повита стрічками. Нижня щелепа маски
рухома: виконавець ролі вільною рукою, не просунутою в другий рукав, сіпає її за
мотузок, і вона клацає, ніби «акомпанує» Дідові, коли він
говорить.
2 Огулець –
огірок.
3 Містечко біля
Ніжина.
??
??
??
??
|