Фольклористика

Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси - Скачать бесплатно

ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО, ЧИЇ Ж ТО ПОКОСИ
 
           Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси,
           Чия то дівчина розпустила коси?
           Коси розпустила, гулять не ходила,
           Молодого хлопця навік полюбила.
           Проводжала мати сина у солдати,
           Молоду невістку в поле жито жати.
           Жала вона, жала, жала — не дожала
           І до сходу сонця тополею стала...
           Прийшов син до хати: — Здрастуй, рідна мати!
           Де ж моя дружина, що не йде стрічати? —
           Не питайся, сину, про свою дружину,
           Бери топір в руки — рубай тополину.—
           Як ударив вперше — вона й похилилась,
           Як ударив вдруге — вона й попросилась:
           — Не рубай, коханий, бо я — твоя мила,
           На моєму листі спить твоя дитина.—
           Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси?
           Не спішіть, дівчата, розпускати коси.