Гордій БРАСЮК
Брасюк Гордій Іванович народився 1899 року в с. Лука
Троянівського повіту на Житомирщині в бідній селянській сім'ї. 1919 року закінчив
Житомирське комерційне училище. Належав до культурологічної організації "Просвіта"
й літературного об'єднання "Гарт"
Перше оповідання "Істина" опублікував
1924 року. Автор збірок оповідань "Безпутні" (1926), "В потоках" (1927) "Устинка"
(1929), "Сни і дійсність" (1930). роману "Донна Анна" (1929).
Коротке,
впродовж кількох місяців, перебування на посад інспектора по господарській ча
стині лазарету петлюрівської армії відіграло трагічну роль в житті Брасюка. 1930
року його заарештовано органами ДПУ і рішенням судової трійки при Колегії ДПУ УРСР
заслано на 5 років до концтабору
На допитах він не приховував своїх
симпатій до Центральне Ради, називаючи її "рідною національною владою". Підтвердні
агітаційну діяльність на підтримку уряду УНР.
Відбувши покарання, жив
працював у Запоріжжі. 27 червня 1941 року на підставі ордера № 228, виданого
Запорізьким обласним управлінням НКДБ, був заарештований вдруге, без Пред'явлення
будь-яких звинувачень. Серед вилучених під час трусу речей були рукопис роману
"Чечель" (773 стор.) та чотири зошити чернеток повістей (пізніше все це повернули
дружині).
У висновку судово-слідчої справи Брасюка, затвердженому
начальником УНКДБ по Запорізькій області Леоновим, зокрема зазначалося: "...Брасюк
переїхав у Київ, де зайнявся літературною діяльністю. Перебуваючи в колі
настроєних у націоналістичному дусі українських письменників Хвильових, Ірчанів,
Блакитних. Антоненків-Давидовичів та інших, що, як і він, нічого спільного не
мають із пролетарською творчістю, Брасюк почав видавати аполітичі літературні
праці, розраховані виключно на темні й міщанські прошарки населення..."
Сповна пригадали йому і службу у петлюрівському лазареті. У постанові
особливої наради НКВС від 8 грудня 1941 року вказувалося, що "...Брасюк Г. І. як
соціальне небезпечний елемент підлягає ув'язненню у ви. правно-трудовому таборі
строком на десять років".
Останні документи стосовно Брасюка датовані
січнем 1942 року і засвідчують, що він утримувався у в'язниці м. Уфи. Далі його
сліди губляться.
У серпні 1989 року справу Г. Брасюка переглянуто
прокуратурою Запорізької області. Відповідно до статті І Указу Президії Верховної
Ради СРСР "Про додаткові заходи по відновленню справедливості щодо жертв репресій,
які мали місце в період 30-40-х і початку 50-х років", Гордій Брасюк
реабілітований посмертно.
Вячеслав Юткін
ЛУ 21(4430)
23.05.1991
|