Натан ЗАБАРА
Забара Натан Ілліч народився 27 грудня 1908 року у волинському
селі Рогачів у сім'ї гончаря. В 1925 році закінчив трудову школу в
Новограді-Волинському і переїхав до Києва, де вступив на курси Центрального
інституту праці. Водночас трудився на київських будовах, а в 1931 році був
призваний до Червоної Армії. Після демобілізації навчався в аспірантурі Інституту
єврейської культури АН УРСР 3 1941 по 1947 рік перебував у діючій армії, а пізніше
- у Центральній групі військ. Нагороджений бойовими орденами та медалями.
Як єврейський прозаїк Забара заявив про себе на початку тридцятих років.
Його оповідання та новели з'являлися в періодичних виданнях Києва. Москви,
Мінська, Біробіджана, в журналах "Советіш літератур", "Штерн" та інших. Окремими
книжками вийшли "Радіороман" (1932), "Ніловка" (1934), "З країни в країну" (1938),
"Батько" (1940). В перекладі російською мовою побачили світ книга "Сегодня
рождается мир" та окремі повісті.
Забара був Членом ВУСППу, а потім належав
до Спілки письменників України.
Учасник Великої Вітчизняної війни. За ратні
подвиги нагороджений орденом Червоної Зірки та багатьма медалями.
На
початку 1951 року письменник був заарештований. Йому, як і багатьом у ті часи
українським та єврейським письменникам, інкримінували "націоналістичну
пропаганду". А в зв'язку з тим, що Забара деякий чає служив у радянських військах
на території Німеччини, слідчий "накинув" йому "підривну діяльність", зв'язок з
іноземними розвідками. Абсурдність цих звинувачень була очевидною, і все ж
особлива нарада при МДБ УРСР визнала письменника винним і засудила на десять років
ув'язнення у магаданських таборах.
6 липня 1956 року комісія по перегляду
справ безпідставно репресованих радянських громадян скасувала вирок стосовно
письменника. Забару звільнили з-під варти а зв'язку з "відсутністю в його діях
складу злочину". Він повернувся в Київ і до самої смерті тяжко хворів.
Помер 19 лютого 1975 року.
Григорій Полянкер
ЛУ 32(4441)
8.08.1991
|
Вакансии ведущих компаний
Все вакансии
Біографія - Забара Натан
