Володимир ЗОРІН
Зорін Володимир Петрович (Валентин Пащук) народився в 1904
році в степах Бессарабії в сім'ї цигана. З дитинства водив отари з
батьком-чабаном, які належали багатіям. Мужній, сміливий хлопець брав участь у
громадянській війні, 1919 року став членом більшовицької партії. Пізніше закінчив
школу червоних старшин у Харкові. Обрав шлях літератора. Працював у редакції
газети "Вісті". В 1929 році видав нарис "Циган на Україні" й відтоді активно
виступав у літературі.
Одна з основних тем творчості В. Зоріна -
громадянська війна на півдні України, утвердження Радянської влади в
придністровських степах. Події революційної пори, перебіг соціально-політичних
процесів і місце в ній трудящих мас він художньо осмислив у збірках оповідань "На
Дністрі" (1930) і нарисів "Героїка партизанська" (1931), у книзі "Дністер
оповідає" (1933).
Свого часу користувалися успіхом книжки В. Зоріна "Ром.
Оповідання" (1932) і "Ром. (Повість)" (1934) - художні оповіді про життя циган. Ці
твори витримали повторні видання, буди відзначені першою премією літературного
конкурсу, що його проводив Наркомос УРСР.
У 1937 році творча праця
Володимира Зоріна була нагло перервана: майстри фальсифікаційних справ у слідчих
підрозділах НКВС позначали його тавром "ворог народу". Того ж року життя
письменника обірвалося.
1957 року В. Зоріна було реабілітовано посмертно.
Іван Зуб
ЛУ 34 (4443) 22.08.1991
|