ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА
(нар.
1918)
Олександр Михайлович Підсуха
увійшов в українську літературу одночасно з такими письменниками-воїнами, як О.
Гончар, Г. Тютюнник, П. Воронько та ін. Він народився 16 жовтня 1918р. в с.
Ніжиловичах на Київщині в родині сільського коваля. Закінчивши семирічку в
сусідньому селі, пішов на робітфак Київського лінгвістичного інституту, а за два
роки був уже студентом Харківського педагогічного інституту іноземних мов. Після
закінчення навчання О. Підсуха працює викладачем Донецького індустріального
інституту (1939 — 1941). З 1941 по 1945 pp.—поет на фронтах Великої Вітчизняної
війни. У післявоєнні роки викладав англійську мову в Київському педагогічному
інституті ім. М. Горького.
О. Підсуха з
1953 по 1958 pp. працював відповідальним редактором журналу «Дніпро», згодом —
завідуючим редакцією серії «Романи й повісті» видавництва «Дніпро». З 1973 по 1979
pp. — він голова Товариства культурних зв'язків з українцями за
кордоном.
Ще у студентські роки О. Підсуха
пробує своє перо. Перша поетична збірка «Солдати миру» вийшла друком 1948р. Тут
найповніше виписано образ воїна-визволителя. З'являються книги «Життя за нас»
(1950), «Слово про наших друзів» (1951).
У
50—60-ті pp. відкривається О. Підсуха читачам як прозаїк. Поряд із ліричними
збірками «Героїка» (1951), «Іду на клич» (1965), «Краплини» (1966), «Розповень»
(1969) з'являється перша книжка прози «Віч-на-віч. Невигадані історії» (1962).
Найпомітніше досягнення поета того періоду — віршований роман «Поліська трилогія»
(1962). З кінця 1962р. за рекомендацією Спілки письменників О. Підсуха
відряджається як стипендіат ЮНЕСКО до Канади, Англії, Франції, США. Наслідком
подорожі за океан став цикл поезій «Канадський зошит», який ліг в основу збірки
«Материн заповіт» (1964).
Поема «Материн
заповіт» (1962) ввійшла до однойменної збірки, що побачила світ в 1964р., стала
одним з кращих творів в ліро-епічному жанрі. Вона заснована на автобіографічному
матеріалі.
|