Валентин Чемерис
Валентин Лукич
Чемерис народився 8 липня 1936 року в с. Заїченці на
Полтавщині.
Сорок років (з 1953 року) жив
і працював у Дніпропетровську, де й розпочався його творчий шлях. 1971 року
закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. О. М. Горького.
Працював у радгоспі, на ряді підприємств Придніпров’я, в редакціях обласних газет,
видавництві “Промінь”. У 1989 — 1993 роках був головою Дніпропетровської
організації Спілки письменників України. Працював в адміністрації Президента
України. Нині живе в Києві, працює в редакції газети “Літературна
Україна”.
Прозаїк. Видається з 1962 року,
в тому числі й іноземними мовами. Автор 28 книг, серед яких історичні романи: з
життя Давнього Риму “Скандал в імператорському сімействі” та Скіфії — “Ольвія”
(видання 1983, 1985, 1990 та 1993 років), “Смерть Атея” (1990 рік, літературна
премія імені Д. І. Яворницького); фантастичні — “Білий король детективу”,
“Приречені на щастя” та інші.
Валентин
Чемерис також автор низки гумористичних творів (збірок “Хто на току, а хто на
боку”, “Урок виховання”, “Коли спокушає диявол”, “Сватання по телефону”,
“Гуморески”, “Вуса №3”, “Операція “Земфіра”; роману “Родина Гордія Залізняка”;
лірико-гумористичної повісті “В понеділок після вибуху”). За збірку “Еліксир для
чоловіків” у 1990 році йому присуджено республіканську премію в галузі сатири та
гумору імені Остапа Вишні.
У 1993 році
вийшов роман В. Чемериса “Фортеця на Борисфені”, в якому розповідається про
боротьбу за незалежність України. Цій же темі, тільки на іншому матеріалі,
присвячено роман-есе “Президент”.
У 1995
році вийшов історичний роман “Епірська відьма, або Олімпіада — цариця
Македонська”.
Повість “Я любила Шевченка”
датується 1996 роком.
|