ГІМН ТРУДУ І СОНЦЮ 1 Як гордий соняшник, самого сонця син, Лише
до нього вид обертає квітущий, Так ти, обернений до майбуття годин, Ніде й
ні перед ким не гнеш своїх колін I знаєш: вічний ти, а все
скороминуще. Ти в простім одязі. Не пурпур, не єдваб Тіл зделікачених,
знесилених оздоби,- Ні: блуза, що одна привабити могла б Свободу-дiвчину,
кому король і раб- Два різні вияви єдиної хвороби. Не шабля і не спис,
а молот і терпуг, Не мрія, а ява, не порив, а потреба: Із темних брил життя
ти силою напруг Витісуєш Нове - і синій виднокруг Обійми розкрива
скорителеві неба. 2 Гнуться присмерки віджилі Перед сонячним
життям, Срібне полум'я флотилій Крає груди небесам. Грім, ухоплений
рукою, Світить далі голубій. Геть, уславлений спокою! Ми в труді, у
боротьбі! Для нового Прометея Твій огонь не згас у млії П'ятикутною
зорею Сяє сонце на землі. 3 Усе злічити й скерувати, Узяти
небо в береги, І перетяти світ проклятий Промінням волі і жаги, У
праці, в муці стиснуть зуби, В боях устоять, як граніт... Ну, справді, що
нам до Гекуби, Як ми новий створили світ? 4 Міцних, вузлуватих,
потрісканих рук Не спинить ні гамір, ні гомін, ні стук, Зловісні примари
очей не вжахнуть, Бо видиться ясно ясна для них путь. Ці руки - ти
бачиш? - цих рук міліон. Ці руки - за троном хитається трон, Ці очі по кроку
вимірюють крок, І падають мури, як жовтий пісок. Де сон староденний,
мов крига, застиг, Творці вибиваються з темних кормиг. 'У світі найкраще -
визволення крик. Мільйони трудящих-один робітник. 1931-1932 pp.
|