НАД КОЛИСКОЮ Спи, дитя моє, ти життя моє! Спи, дитя моє
красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. А я,
бідная, над колискою Цілу ніч не здрімаю, Про життя твоє нещасливеє
Тобі пісню співаю. Спи, дитя моє, ти життя моє! Тільки щастя і
долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі та неволі! Тільки
губонька залепечеться, Слаба ніженька стане, Слаба рученька
перехреститься,- Твоє горе настане! Не підеш з дітьми, не побавишся
На пуховім пісочку, Не прийдеш у сад, не положишся, Не заснеш в
холодочку!.. Не з дітьми підеш,- панську череду Поженеш ти на поле!..
Не пісок м'який,- стерня острая Босі ноги наколе!.. І від сонечка
не сховаєшся За відорану скибу; Зав'ялить тебе в полі сонечко, Як ту
в'ялую рибу!.. І не раз сльоза із очей спаде На запалені груди,- І
сльозу твою тільки бог їден З неба видіти буде! Станеш хлопцем ти,
станеш парубком, Тобі все їдна доля: Череда пройде, найде панщина -
Їдна й тая ж неволя. І що божий день осавула йде: Ти вставай до
роботи!.. Ти вставай, роби від неділеньки До самої суботи... І що
божий день будеш досвіта До роботи вставати; Свою силоньку ні собі, ш мні,
А панам виробляти. А там панові не вподобався, Писарині якому,-
Ноги здибають , руки сплутають І звезуть до прийому. Станеш голий
ти у "присутствії", Як родила тя мати... І зачнуть тебе пани з дохтором,
Мов коня, оглядати... І забриють лоб - і до церкви враз, Там
присягу прикажуть; У мундир вберуть, оружжя дадуть, Світ навіки
зав'яжуть. Поженуть тебе в чужу сторону, І зачнуть муштрувати, І
приказ дадуть - мову рідную На чужую зламати...
|