НАУКА Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ Мене
матінка. Виряджала в світ Мати рідная І промовила Мені, бідная:
"Нехай, сину мій, Ми працюємо, Нехай цілий вік Ми горюємо; Нехай
сохну я, Тато горбиться, Ти на світ поглянь, Що там робиться,- Та не
всі ж. як ми, В землі риються,- Може, є такі, Що і миються; Та не всі
ж, як ми, Говорив мені І приказував: "Видиш, сину мій, Як
працюємо, Видиш, сину мій, Як горюємо. Кожний на світі На то
родиться... Не дивись на світ, Що там робиться! І на пчіл поглянь: Є
робучії, Але й трутні є Неминучії. Так і на світі: Ідні
риються, Другі потом їх Тілько миються. Будь ти проклятий, Милий
синочку, Як пігнеш таким Свою спиночку; Як пігнеш таким Свою
спиночку, Як простелешся На рядниночку. І чоло тобі Нехай
зморщиться, І хребет тобі Нехай скорчиться! Ти тікай від них, Як від
гадини, Ти не жди від них Перекладини; Ти не жди від
них Перекладини, Ти у світ іди, На оглядини. Ти у світ іди, Милий
синочку, Ти усе спізнай - І билиночку. Димом куряться,- Може, є
такі, Що й не журяться. Коли найдеш їх, Милий синочку, Ти склони
себе, Як билиночку, Ти склони себе, Як билиночку, Простели себе, Як
рядниночку. Спина з похилу Не іскорчиться, Чоло з пороху Не
ізморщиться. Спина з похилу Не іскривиться,- З з то ступить пан Та й
подивиться; Зато ступить пан На покірного І прийме тебе, Як
добірного. І в годиночку- На драбиночку. І підеш тоді, Милий
синочку, І з панами сам Порівняєшся, В сріблі-золоті Закупаєшся: В
сріблі-золоті Закупаєшся, З полем батьківським Розпрощаєшся'"
Але сталося Друге святонько- Виряджав у світ Мене
батенько Виряджав мене, Путь показував, Тоді з святом
ти Порівняєшся, В добрі-розумі Закупаєщся, З полем
батьковим, Привітаєшся" 1860
|