|
Образование
|
"Змовкає контрабас джмеля..." - Боровий Василь
Змовкає контра6ас джмеля,
Як повінь'наростає тиша.
І звільна остига земля,
І у перелісках світліша.
На вересневий камертон
Настроюються скрипки вітру.
А день вбира в яскравий тон
Примглілу степову палітру.
А день на рунь озимини
Веде останню хмарку літа...
І дивним наспівом струни
Душа і збуджена, й зігріта.
І вже я відчуваю світ
Усім єством - в найменшім тоні
Тонкий і чистий сонця слід,
І міць живуща в кожнім гроні.
О світе мудрий! Що ж бо ти?
Не галасливість голих гасел -
Полинна свіжість гіркоти
І павутинки з-понад прясел;
Бентежна усмішка з-під вій,
Коли дівча іде з роботи,
І рунь до сонця: - Обігрій! -
Коли зима стоїть навпроти.
|
|
|
|
|