Усипка, Утечка, Усушка й Утруска - Вишня Остап

Усипка, Утечка, Усушка й Утруска - Скачать бесплатно

ОСТАП ВИШНЯ
(1889—1956)

УСИПКА, УТЕЧК А, УСУШКА Й УТРУСКА

(Теорія)

     Чотири найулюбленіших слова на господарському фронті. Чотири наймодніших слова нашої доби. І всі на «у»...
     І от ці чотири «у» ростуть і вниз, і вгору, скрізь розростаються, вкорінюються, «як тропічні маки», хочуть покрити все народне господарство. Коли дивишся здалеку на економічні бази, то здається, ніби бачиш не їх, а лише одні «у».
     Отже, розберемось, що означають ці слова.
     Усипка — поняття розумове, духовне. Це дуже тонка штука, що пролазить через найменші пори. Бували випадки, коли усипка проходила крізь залізо. Борошно або цукор, приміром, може «усипатися» з залізного чи крицевого герметично закритого посуду... Хоч розірвися, а на певний відсоток висиплеться...
     Коли усипка переборщить сама себе, тоді вона переходить в засипку. Остання нікому не подобається, тому не слід про неї й говорити. Тепер перехід усипки в засипку відбувається не часто.
     «Усипка любить сипкі речі».
     «Утечка — походить від дієслова «тікать». Тікать — дієслово, що стосується виключно живих речей. А тут воно само собі зраджує і характеризує виключно неживі, та до того ще й рідкі речі: олію, нафту, гас, бензин, спирт...
     Важко собі уявити, щоб такі речі тікали, але це насправді буває. Вони «тікають» зі складів, баз, що потім і «собаками не наздоженеш». Нафта зникає навіть із вагонів на залізницях. Була, вагон зупинився, поїхав, приїхав до станції, а ЇЇ нема: втекла.
     Наступне слово — усушка. Походить від дієслова «усихати». Усихають майже завжди найсухіші речі: мануфактура, шкіра, суха садовина, городина і таке інше. Коли усушка ретельно береться за оті сухі речі й висмоктує з них останні соки, вогкі речі починають розбухати.
     «Коли ж усушка переходить у пошесть, тоді можуть усихати цілі галузі народного господарства, цілі країни, а розбухає тільки невеликий гурт населення».
     «Утруска — що це таке — чорт його знає. Очевидно, чи хтось когось, чи хтось щось утрушує. Чи щось само втрушується... напевно невідомо».
     А що ж треба з цими словами робити? Якщо дотримуватися теорії «клин клином», то мабуть, ось що:
     1) трусонути;
     2) всипати так, щоб важко було не тільки щодо «утечки», а й «уходки»;
     3) посадити на усушку.
Автор зауважує, однак, що це справа теоретиків. Він же — практик.