З ПРИПОВІСТЕЙ СОЛОМОНОВИХ
Про повагу до батьків і старших. Зберігай у пам'яті,
мій сину, науку батька свого й не забувай нагадувань матері своєї! Заховай їх у
серці назавжди. Коли йтимеш, вони будуть тебе супроводжувати; як ляжеш, стоятимуть
на варті біля тебе, а коли прокинешся, розмовлятимуть з тобою. Бо наказ є
смолоскипом, а наука — світлом.
Про допомогу вбогим.
Хто допомагає бідному, той позичає Господу: він платить йому за його добродійства.
Хто затуляє вуха на благання бідного, той сам буде кликати, і ніхто йоги не почує.
Не відмовляй зробити добро, кому належить, і не говори: «Прийди ще раз, завтра
тобі допоможу»,— якщо можеш зробити це сьогодні.
Здобудь собі добре ім'я. Добре ім'я має більшу вартість, ніж велике
багатство.
Будь чесний і правдивий! Правдиве слово
існуватиме вічно, а брехня — всього одну хвилину. Відвернись від фальшивого рота,
облудні уста віддали від себе! Нечесно зароблене майно не принесе щастя.
Нагромадження скарбів нечесним способом — це немов дим, що розвіється, це не що
інше, як шукання смерті.
Будь скромний! Де
зарозумілість, там буде і ганьба, тому в діяннях скромного — мудрість. Гордість
призводить до упадку, а скромного чекають почесті. Хто має впасти, стає спочатку
гордим, а пиха приходить перед самим його упадком.
Уникай поганого товариства. Держися здалеку від лихих людей, бо серце їх прагне до
шкоди, а їхні уста вказують шлях до нещастя. Моя дитино, якщо грішник хоче тебе
спокусити, не йди за ним!
Працюй! Ледачі руки
приводять до вбогості, а роботящі — збагачують. Хто управляє свою ниву, матиме
хліба доволі, а хто стане ледарювати, скоро збідніє.
|