ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
(1722—1794)
БДЖОЛА ТА
ШЕРШЕНЬ
Шершень спитав у Бджоли, чому вона така
дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж для неї
самої, та до того ж часто їй шкодять, приносячи замість нагороди смерть, Бджола не
перестає робити дурниці — збирає мед.
Бджола
відповіла своєму радникові, що дурень він сам. Мед до вподоби й ведмедю, та й
Шершні нечесно його дістають. Бджоли, якщо б схотіли, також могли б по-злодійськи
добувати мед, коли б тільки їсти любили. Але для них незрівнянно більша насолода
збирати мед, аніж споживати. Для цього вони народжені на світ і робитимуть так,
поки не умруть. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для них — «найлютіша
смерть».
Сила [мораль]. Шершень — узагальнений образ
людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити. Бджола
ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням.
Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо
нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає
найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола)
та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник
Катон).
Немає більшої радості, як «жити за натурою».
Це означає не вдоволення низьких потреб і скотської похоті, а виконання свого
природного призначення в житті. Саме про таку близькість до природи сказав
давньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне
зробила неважким, а важке непотрібним». Дотримуватись таких правил у житті —
значить догодити Богу, бо «усе в ньому і він в усьому».
|